Виховання
відповідальної поведінки у дітей
дошкільного віку
Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні вперше в теорії і практиці дошкільного виховання визначено ступінь компетентності дитини-дошкільника як комплекс особистісних якостей і властивостей, розвинених потреб і здібностей, рівень знань, умінь і навичок, необхідних для успішної життєдіяльності в суспільстві. Те найближче оточення, у якому відбувається процес соціалізації особистості дошкільника, відображає головні тенденції розвитку суспільства, до життя в якому ми готуємо дитину з раннього дитинства. Сучасна ситуація соціального розвитку дитини характеризується значною нестабільністю, оскільки на ній позначаються всі недосконалості суспільства, економічна і соціальна нестабільність, втрата важливих гуманних цінностей у стосунках людей, великий інформаційний тиск, напружена емоціогенна обстановка. Відомий педагог сучасності О.В.Сухомлинська відзначає, що сьогодні ситуація у вихованні характеризується тим, що чітку та визначену впевненість у тому, що таке "добро" і "зло" заступила тривожна невизначеність. Дитина все частіше потрапляє у ситуацію, коли треба зробити свідомий вибір і нести за нього відповідальність. Таким чином, особливого значення набувають проблеми формування поведінки, здатної забезпечити стабільність і стійкість соціальних взаємин, гарантувати дитині комфорт у складних обставинах її відносин з іншими людьми та оточуючою дійсністю [4].
Вирішення вказаних проблем вимагає особливого підходу до формування стійких тенденцій у поведінці, що ґрунтуються на основі засвоєння морального досвіду людства, його духовних цінностей. Оскільки кількість цінностей обмежена для сприймання і усвідомлення особистістю, то великою теоретичною проблемою є прилучення дитини до тих цінностей, які мають універсальне значення і позитивну спрямованість. Серед них неабияке місце відводиться цінностям доброчинності, що спрямовуються на іншу людину. Одним із показників засвоєння цих цінностей є відповідальність. Відповідальна людина, на думку І.Д.Беха, характеризується тим, що у неї "є підстави стверджувати - я відповідаю всім своїм життям, кожний мій акт і переживання є моментом мого життя як відповідальності. Внутрішній світ відповідальної особистості завжди відкритий до соціальних потреб, пріоритетів, людських смислів" [2].
Відповідальність характеризує такий рівень поведінки, коли дитина виявляє здатність до самостійного вибору і розв'язання різного роду завдань. Моральна відповідальність виявляється в тому, які цілі ставить дитина, які засоби для їх вирішення вибирає, чи враховує інтереси тих, хто поруч, як оцінює проміжний і кінцевий результат діяльності, чи вимагає винагороди за поведінку, що відповідає моральним нормам. Відповідальність характеризує самостійність моральних рішень у конкретних ситуаціях вибору і в цілому - спрямування поведінки, активності дитини. Моральна норма, якщо вона усвідомлена, на етапі дошкільного дитинства закріплюється як мотив поведінки. Отже, бажану моральну якість можна починати формувати через ознайомлення з відповідною моральною нормою, яка демонструє конкретні способи діяльності у певній ситуації.
Зважаючи на те, що відповідальність є поняттям узагальненим, а тому нелегким для усвідомлення дитини, ми виділили у даній категорії такі компоненти, як: відповідальне ставлення до близьких людей (родини); відповідальність до всіх людей; до доручених справ; до самого себе. Проведене нами дослідження дає підстави стверджувати, що на початкових етапах формування виникає відповідальне ставлення до близьких людей, до виконання доручених завдань, дещо пізніше - до самого себе та до всіх людей.
В результаті проведеного експерименту нами було виділено такі якісні показники різних рівнів сформованості відповідальної поведінки у дітей дошкільного віку:
- ініціативна відповідальність - поведінка дитини характеризується тим, що вона не тільки розуміє значення відповідального виконання доручених справ, а й відчуває задоволення від поведінки такого типу. Проявляє ініціативу, пропонує шляхи вирішення завдань, наполеглива, досягає успішного результату. В спілкування орієнтується на інших, проявляє співчуття, турботу, творчо підходить до справ, знає і використовує моральні норми;
- виконавська відповідальність - дитина характеризується наполегливістю, старанністю, добросовісністю, орієнтується на моральні норми та дотримується їх. Діє за вказівкою дорослого, не проявляє власної відповідальної ініціативи;
- конформна відповідальність - характеризується тим, що дитина знає моральні норми і дотримується їх, але тільки в присутності дорослого. Поза контролем моральна поведінка зникає. Дитина вміє "пристосовуватись" до вимог дорослих, орієнтується на моральні норми, оцінюючи можливість використання їх в корисних цілях;
- безвідповідальність - дитина прагне при першій нагоді уникнути необхідної поведінки, залишає доручену справу, не розуміє значення моральних норм.
Наше дослідження також показало, що необхідна спеціальна робота по формуванню у дітей бажання та внутрішньої потреби у моральній дії. Особливу увагу, на нашу думку, слід звертати на формування емоційних передумов моральної поведінки, що проявляються у здатності вірно розуміти і відчувати зміст конфліктної ситуації, адекватно реагувати на позитивні та негативні її аспекти. Період дошкільного дитинства характеризується тим, що вчинки дитини вперше починають викликати у неї певні емоційні стани, що є моральними за своєю суттю. Саме вони виступають основою виховання відповідальної поведінки у дошкільному віці.
"Ранкові зустрічі : екологічний аспект."
Головна мета ДНЗ - забезпечити своїм вихованцям усебічний розвиток відповідно до їхніх здібностей, фізичних, психічних, емоційних, та індивідуальних особливостей, культурних та етичних потреб. Ранкова зустріч - це запланований збір , який має свою структуру, обумовлено чітко визначеною метою та темою. Ранкова зустріч, насамперед, спрямована на те, щоб позитивно налаштувати малюків на цілий день, підготувати їх до різних видів діяльності. Завдання ранкових зустрічей. · Виховуємо в дошкільників толерантне ставлення одне до одного і взаємоповагу; · Формуємо комунікативні навички; · Збагачуємо соціально-емоційний досвід; · Прищеплюємо бережливе і турботливе ставлення до довкілля; · Розвиваємо уяву та вміння вільно висловлювати свою особисті думку. Ранкова зустріч налаштовує дітлахів на пізнання, але й сприяє формуванню цілісного колективу, усвідомленню причетності до суспільного життя групи. Під час ранкових зустрічей ми заохочуємо вихованців до відкритого спілкування і вільного висловлювання своїх думок. Методика проведення ранкових зустрічей. Ранкова зустріч триває відносно недовго : 7-10хв для дітей мол. групи, 15-20 хв для дітей сер.гр. та старшої. Діти приходять із дому в різний час і в різному настрої. Ранкові години, це час, який дитина може використати на власний розсуд. Можна провести ранкову зустріч - утворивши коло. Це дає змогу бачити всіх, спілкуватися "очі в очі", відчувати згуртованість доброзичливе ставлення друзів. Структура ранкової зустрічі. 1 Вітання. Під час вітання діти мають змогу виразити радість від зустрічі з товаришем чи з приводу його відсутності. До вітання ми зазвичай додаємо комплімент або приємне побажання. Вітання створює спокійну та розважливу атмосферу для переходу до наступного етапу - обміну інформацією. 2 Обмін інформації. На цьому етапі діти розповідають про найцікавіші епізоди зі свого життя, про домашні справи, про своїх знайомих, домашніх улюбленців. Щоб зацікавити дітей, можна "вручити" мікрофон, або сісти в крісло автора. Діти дізнаються щось нове одне про одного. Вони вчаться ставити запитання і чітко відповідати на них. Під час обміну інформацією вихователь виступає в ролі провідника - людині, яка допомагає, невимушено спрямовує, але контролює. 3 Групова діяльність. Метою групової діяльності є об'єднання групи через спільну участь у міні іграх, спостереженнях, виконанні певних завдань. Спільна гра приносить дітям радість і сприяє формуванню дружнього колективу. У грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість, діти пізнають нове. 4 Щоденні новини. Завершує ранкову зустріч вихователь. Він інформує дітей: · про календарні події - пори року, дату, день тижня, зміни погоди. · Про завдання та плани діяльності на сьогодні. · Про особливу подію - день народження когось із вихованців, свято, екскурсію, тощо. Ранкова зустріч як засіб екологічного виховання. Ранкова зустріч допомагає нам розвивати і формувати дитину як цілісну особистість . Освітні напрямки. · Особистість дитини; · Дитина в соціумі; · Дитина в природному довкіллі; · Дитина у світі культури; · Гра дитини; · Дитина в сенсорно пізнавальному просторі; · Мовлення дитини; Екологічне виховання дитини стало одним із важливих напрямків дошкільної педагогіки. Сформувати у дитини екологічний світогляд. Ранкова зустріч недаремно стала невід'ємною частиною освітнього процесу в дошкільному закладі, адже це ще один спосіб організації вільного спілкування і розвитку вихованців.Ранкова зустріч дає добру нагоду закласти міцний фундамент для формування у дітей бажання творити добро, з любов'ю ставитися до усього живого, розширювати світогляд.
"Партнерська взаємодія педагога з дитиною"
Проблема партнерської взаємодії дорослого з дитиною є дуже актуальною для сучасної освітньої практики в дошкільному закладі. Нині проголошено принципово нові пріоритети та завдання дошкільної освіти, що потребують від педагогів переходу на якісно новий рівень взаємодії з вихованцями та їхніми батьками, - рівень співпраці, спільної партнерської діяльності. У психології виділяють два основних стилі відносин між людьми: авторитарний та демократичний. Говорячи про партнерську позицію вихователя, маємо на увазі, що він дотримується демократичного стилю взаємин, а не авторитарного, притаманного позиції вчителя. Партнерська позиція дорослого прияє розвитку у дитини активності, самостійності, вміння приймати рішення, прагнення щось робити, не лякаючись, що вийде не так; викликає прагнення до досягнень, сприяє емоційному комфорту. Особливості партнерської взаємодії дорослого з дітьми під час занять Надзвичайно важливо дотримуватися партнерської взаємодії під час організованих форм навчання. На різних етапах організованих форм навчання партнерська позиція вихователя виявляється по - різному. Запрошуючи дітей до заняття, дорослий не примушує до нього дітей, а звертає увагу на підготовлені матеріали, висуває цікаві ідеї для роботи. Це запрошення до цікавої діяльності - необов'язкової, невимушеної: «Давайте сьогодні...», «Хто хоче - влаштовуйтеся зручніше» тощо. На початку заняття необхідно запропонувати дітям декілька цілей (зразків, схем) чи різні матеріали для реалізації однієї цілі, що забезпечить вибір діяльності за інтересами і можливостями. Намітивши мету для спільного виконання, вихователь як рівноправний учасник взаємодії долучається до діяльності на рівні з дітьми, починає діяти, пропонує різні способи реалізації мети, стає живим зразком планомірної організації роботи. Він не дає інструкцій, не контролює дій, але спонукає дітей до обговорення задумів, аналізує разом з ними зразки, коментує кроки своєї роботи. У процесі діяльності вихователь надає їй розвивального характеру: - створює умови для самостійного отримання дітьми нових знань, способів діяльності тощо; - пропонує свої ідеї чи свій результат для дитячої критики; - виявляє свою зацікавленість у отриманих дітьми результатах; - підключається до спільної оцінки та інтерпретації дій учасників; - підтримує та підсилює інтерес дітей до роботи однолітків; - заохочує змістовне спілкування; - провокує обговорення проблем, що виникають. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вихователь у процесі спільної діяльності з дітьми поводить себе невимушено, пояснюючи свої дії, приймаючи дитячу критику, не заважаючи коментуванню вголос, обговоренню дошкільниками їхньої власної роботи, обміну думками, оцінками, наданню ними допомоги одне одному. Для завершального етапу заняття характерним є «відкритий кінець», тобто відкрите часове завершення заняття. Оцінювання дорослим дій дітей може бути лише опосередкованим , як зіставлення результату з метою: що хотів зробити - що вийшло. Робота, яку пропонують дітям, повинна тримати 25-30 хвилин у старшій групі. Але через те, що часове завершення заняття є відкритим, треба мати резерв часу (до 40-45 хвилин). Дорослий перебуває за робочим столом, поки всі діти не завершать роботу, щоб підтримувати невпевнених у собі дітей. Після завершення роботи діти переходять до вільної діяльності за своїм вибором. Кожна дитина працює у своєму темпі і сама вирішує, завершила вона роботу, дослідження чи ні. Діти, які завершили роботу раніше, можуть зайнятися іншою цікавою їм діяльністю. Однією з умов організації спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми є організація спільного робочого простору. Необхідно наблизитися до ситуації «круглого столу», яка створює умови для рівноправної участі в роботі. Організація спільного робочого простору дає змогу кожному учаснику бачити дії інших, обмінюватися думками і відкриттями. Діти вільно обирають робочі місця, пересуваються, щоб взяти той чи той матеріал. Партнер - дорослий завжди разом з дітьми - «у колі». Заняття у формі невимушеної спільної партнерської взаємодії зовсім не означають хаосу і свавілля ані з боку вихователя, ані з боку дітей. Для вихователя це обов'язкові, сплановані дії. Діти беруть участь у занятті з інтересу до пропозиції дорослого, з прагнення бути разом з однолітками. Умови реалізації партнерської взаємодії під час продуктивної діяльності Продуктивна діяльність - це перетворення того чи того матеріалу в конкретний продукт відповідно до поставленої мети, задуму. Поняття «продуктивна діяльність» передбачає наявність кінцевого продукту і охоплює декілька видів дитячої діяльності: малювання, конструювання, ліплення, аплікація, ручна праця. Зміст продуктивної діяльності має відповідати віку дітей і співвідноситися з потребами реальної ситуації та інтересами дітей групи. Метою продуктивної діяльності дошкільників має бути створення особистого продукту - малюнка, виробу з природного матеріалу тощо. Взаємодія з батьками: партнерство заради дитини Педагог і батьки мають стати партнерами у спільній справі виховання дітей. Співпраця та співтворчість, основані на вірі в дитину, її можливості - основні форми взаємодії педагога із сім'ями вихованців. Якщо дитина, повернувшись із дитячого дитсадка додому, не отримує там батьківського тепла, турботи та поважного ставлення, то вся педагогічна робота, що ведеться в закладі, зводиться нанівець. Тому треба дбати про те, щоб батьки дотримувалися тих самих правил спілкування з дитиною, що й педагоги.ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПАРТНЕРСТВА З ДІТЬМИ
Пам'ятка для педагогівДля того щоб партнерська взаємодія з дітьми мала ефективний результат, необхідно дотримуватися основних правил партнерства: ü бути завжди разом з дитиною, створювати навколо неї атмосферу підтримки; ü забезпечувати комфортний мікроклімат в групі; ü дивуватися та захоплюватися разом з дітьми; ü залучати дітей до дискусії; ü створювати різнобічне розвивальне середовище; ü ніколи не змушувати дітей виконувати будь - яку діяльність через силу; ü уникати категоричних негативних оцінок, зауважень; ü надавати можливість відчути інтелектуальне задоволення, насолоду від процесу й результатів співпраці; ü бути для дітей прикладом позитивно налаштованого, уважного ставлення одне до одного; ü організовувати взаємодію з дітьми таким чином, щоб усі почули та вислухали свого ровесника;
ü вірити у своїх вихованців та в самих себе, у свою здатність перетворювати життя, вносити конструктивні зміни.